Атмосферний чи електричний випарник CO₂: що обрати для теплиці

CO₂-підживлення піднімає врожайність лише тоді, коли газ надходить стабільно і з потрібною температурою. Це вирішує випарник, і в українську зиму вибір не такий очевидний.

Рідкий CO₂ зберігається за температури близько −20 °C під тиском. Якщо просто скинути тиск без підведення тепла, частина продукту перетворюється на сухий лід і забиває трубопровід. Саме тому випарник CO₂ — це не відрізок труби, а апарат із керованим підведенням тепла та контролем температури на виході.

Атмосферний випарник

Він забирає тепло з навколишнього повітря через оребрені алюмінієві труби й не потребує ані електрики, ані пари. Для азоту, кисню та аргону це стандартне рішення. Для CO₂ в українських умовах він працює лише в межах: у холодну погоду й за великого відбору повітря просто не віддає стільки тепла, апарат обмерзає, а температура на виході падає нижче за прийнятну для системи дозування.

Для теплиці є одна сприятлива обставина: пік потреби в CO₂ припадає на світлову добу, коли повітря найтепліше. Але зимове підживлення, тобто саме той період, коли воно найбільше впливає на врожайність, лишається слабким місцем.

Електричний або водяний

• Стабільна температура на виході цілий рік, незалежно від погоди.
• Керується автоматикою за уставкою, а це те, що потрібно кліматичному компʼютеру.
• Потребує електрики. Як порядок величини: теплота випаровування CO₂ — близько 275 кДж/кг, плюс нагрів газу до температури повітря, тож на 300 кг/год потрібно орієнтовно 30 кВт.
• Водяний або паровий варіант окупається, коли на майданчику вже є контур гарячої води — тоді експлуатаційні витрати зводяться до насоса.

Як розрахувати продуктивність для теплиці

Орієнтовно закрита теплиця споживає близько 30–60 кг CO₂ на гектар за годину в піковий період, залежно від вентиляції та цільової концентрації, яку зазвичай тримають на рівні 700–1000 ppm проти приблизно 420 ppm у зовнішньому повітрі. Для пʼяти гектарів це 150–300 кг/год, тобто розумний вибір — випарник на 400 кг/год (P400E/3W) із запасом.

Відкриті кватирки змінюють картину повністю: щойно починається провітрювання, споживання різко зростає, а ефект падає. Це варто узгодити з агрономом до вибору обладнання, а не після.

Практичний компроміс

На багатьох обʼєктах робоча відповідь — атмосферний випарник як базовий плюс електричний для піків і зими. Базовий більшу частину року працює безкоштовно, а електричний вмикається тоді, коли повітря перестає справлятись.

Що ще потрібно системі, крім випарника

• Вузол дозування з регулювальним клапаном, яким може керувати кліматичний компʼютер.
• Датчики CO₂ у зоні вирощування, а не лише біля апарата — концентрація по теплиці відчутно різниться.
• Розподільчі рукави вздовж рядів; без них газ лишається там, куди зайшов.
• Редукційна станція під тиск дозування, який зазвичай значно нижчий за тиск в ємності.

Класична помилка

Випарник підбирають за середньодобовим споживанням замість пікової години. На папері цифри сходяться, на практиці концентрація просідає саме опівдні, коли світла найбільше і рослина використала б CO₂ найкраще. Рахуйте за піковою годиною із запасом двадцять-тридцять відсотків: додаткова продуктивність коштує значно менше, ніж сезон недогодовування.

Надішліть площу теплиці, культуру, тип вентиляції та цільову концентрацію — розрахуємо продуктивність і покажемо обидва варіанти з експлуатаційними витратами.